Як рахує калькулятор
Спочатку — площа. Для підлоги це довжина × ширина від стіни до стіни. Для стін — сума довжин усіх стін, які облицьовуєте, × висота облицювання, мінус двері й вікна: у ванній 2,5 × 1,5 м стіни разом мають 8 м, до висоти 2,5 м це 20 м², а без дверей 0,7 × 2 м — 18,6 м².
Далі до площі додається запас на підрізку, і результат ділиться на площу однієї плитки. Плитку купують цілою, тому кількість завжди округлюється вгору. Приклад за замовчуванням: підлога 4 × 3 м = 12 м², із запасом 2 % — 12,24 м², плитка 60 × 30 см має 0,18 м², отже 12,24 / 0,18 = 68 плиток.
Шви в кількості плитки не віднімаються: і кошторисна норма, і виробники рахують квадратні метри плитки на квадратний метр поверхні. Шов 2 мм на плитці 60 × 30 см займає близько 1 % площі — це ще трохи запасу.
Скільки брати запасу
Офіційна норма, яку ми знайшли, — кошторисна: «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи», затверджені наказом Мінрегіону від 31 грудня 2021 року № 374. На облицювання плиткою вони закладають 102 м² плитки на 100 м² підлоги і 101 м² на 100 м² стін, тобто запас 2 % і 1 %. Такий запас калькулятор бере для прямого укладання, якщо поле «Запас на підрізку» порожнє. Загальна довідкова норма втрат і відходів для керамічної плитки у тих самих нормах — 2,5 %.
Для підлоги ті самі 102 м² стоять і в нормах для плитки на цементному розчині, де поділу за розміром немає, тож 2 % годяться для плитки будь-якого розміру. Норма для стін написана лише для плитки до 20 шт на 1 м², тобто не дрібнішої приблизно за 20 × 25 см. Для мозаїки й дрібнішої плитки на стінах окремого запасу в нормах немає, і 1 % калькулятор бере за аналогією — про це є примітка під результатом.
Способу укладання кошторисна норма не розрізняє: окремої норми для діагоналі в ній немає, а поправка на складний малюнок стосується лише витрат праці, не плитки. Виробники й продавці плитки на своїх сайтах пишуть про 5–10 % для прямого укладання і 10–15 % для діагонального, а для невеликих приміщень радять орієнтуватися на верхню межу. Тому для діагоналі калькулятор бере типове значення 15 %. Кошторисні 1–2 % — середня витрата на 100 м²; у невеликій ванній з трубами, нішами й вузькими смугами біля стін підрізок більше, і там краще вписати свій запас.
Коробки: краще за штуками
Найточніше рахувати коробки за кількістю плиток у коробці — вона є на етикетці («шт/уп.»). З квадратних метрів у коробці кількість видно не завжди. Площу на етикетці можуть рахувати за номінальним розміром, а фактична плитка буває трохи меншою: у коробці на 1 м² номінальної плитки 20 × 20 см — 25 плиток, але якщо ввести фактичний розмір 198 × 198 мм, ділення дасть 25,5 «плитки». Для стін площею 10 м² треба 258 таких плиток: якби калькулятор вирішив, що в коробці 26, він порадив би 10 коробок — лише 250 плиток.
Тому квадратні метри в штуки калькулятор переводить, тільки коли вони діляться на площу плитки націло: 1,44 м² / 0,18 м² = 8 плиток 60 × 30 см. Якщо ні — він не вгадує, а просить вписати кількість плиток з етикетки: з 25 плитками в коробці для тих самих стін вийде 11 коробок.
Клей: норма, типове значення або число з мішка
Кошторисна норма клею залежить від кількості плиток на 1 м²: чим більша плитка, тим більший зубець шпателя і тим більше клею. Для плиток до 7 шт на 1 м² — 650 кг на 100 м², понад 7 до 12 шт — 520 кг, а на стінах понад 12 до 20 шт — 390 кг. Ті самі 6,5, 5,2 і 3,9 кг/м² стоять у таблиці техкарти цементного плиткового клею під зубець 10, 8 і 6 мм.
Для дрібнішої плитки норми немає, тож калькулятор бере типове значення. Для плитки, не дрібнішої за 10 × 10 см, це 3,9 кг/м² — стільки ж дає кошторисна норма для стін з плиткою понад 12 до 20 шт на 1 м² і таблиця техкарти цементного клею для плитки від 10 × 10 до 20 × 20 см. Для мозаїки, дрібнішої за 10 × 10 см, — 2,6 кг/м², як у тій самій таблиці під зубець 4 мм. Для плитки від 20 × 20 до 30 × 30 см та сама техкарта дає більше, ніж норма для стін, — 5,2 кг/м² під зубець 8 мм, а в полегшених клеїв витрата менша — у техкартах трапляється в середньому 2,5 кг/м² на стіні і 3,5 кг/м² на підлозі. Тому, якщо клей уже куплено, впишіть число з його мішка.
Затирка
Затирку калькулятор рахує за формулою з техкарти цементної затирки: сума сторін плитки, поділена на їх добуток, — це довжина швів на 1 м²; помножена на ширину й глибину шва, вона дає об’єм, а щільність готового шва переводить його в кілограми. Глибину беремо рівною товщині плитки: техкарта затирки вимагає заповнювати шов не менше ніж на товщину плитки. Типова щільність готового шва — 1,65 кг/дм³; у техкартах інших затирок трапляються й 1,5, і 1,7. Якщо на упаковці вашої затирки є таблиця витрати, впишіть її число — калькулятор помножить його на площу.
Кошторисна норма для швів — 40,6–49,6 кг на 100 м² — не залежить ні від ширини шва, ні від товщини плитки, тому для конкретної плитки формула точніша.
Типові помилки
- Плутати сантиметри з міліметрами. Плитка 30 × 60 см — це 300 і 600 мм; якщо ввести 30 і 60, площа однієї плитки вийде в сто разів меншою.
- Рахувати коробки за квадратними метрами, коли фактична плитка менша за номінальну: на великому обсязі плитки не вистачить. Краще вписати кількість штук з етикетки.
- Брати кошторисний запас для маленької ванної без роздумів. Норма 1–2 % — середня на 100 м²; для невеликих приміщень виробники плитки радять брати більше.
- Брати витрату клею «з інтернету». Звірте її з мішком: норма для великої плитки — 6,5 кг/м², а полегшений клей на підлозі витрачається в середньому 3,5 кг/м².
Де межа
Калькулятор рахує прямокутну підлогу або стіни однієї висоти й одну плитку. Кімнату складної форми розбийте на прямокутники. Бордюри, декори, укоси вікон і плінтус рахуйте окремо поштучно. Для складних малюнків — ялинки, модульного укладання — впишіть свій запас. Розкладку по рядах, підрізку під конкретну кімнату й підготовку основи — ґрунтовку чи вирівнювання — калькулятор не планує.